Евгения Пушкарук «Рідному місту присвячується»

Іще не загоїлись рани
Наскрізь пробитих сердець,
А ти уже сяєш вогнями,
Красивий і сильний Донецьк.

Тебе причесали охайно,
Відмили від градів і куль.
А люди кричать очами.
Цей біль не сховаєш нікуди.

І жити б, як було раніше,
Й забути б про кров на полях,
І дихати б чистим і свіжим…
Та пам’ять не зтерти ніяк.

Багряно-кривавою стала
Сторінка останніх цих літ.
Ти тільки тримайся, благаєм,
Своїх не залиш ти сиріт.

В яскравих гірляндах сховав ти
Залатані прорізі куль.
І вивів на площу центральну,
І свято ти людям ввімкнув.

Танцюють вони і співають,
Та знає тей, хто зазирнув
У очі, омиті сльозами,
Що в пам’яті все встає знов.

Бо ще не загоїлись рани,
Хоч хочеться, попри усе,
Нам жити, любити і бути
З тобою, наш рідний Донецьк.

З вірою і надією,

Євгенія Пушкарук, ученица Марии Украинской, Россия, г. Санкт-Петербург

1 комментарий к “Евгения Пушкарук «Рідному місту присвячується»”

Оставьте комментарий

rfwbs-slide